"Для мене Сталін — батько": у Кирила забули про найкривавішу державу в історії

Gazeta.ua
Олександр Палій
"Катастрофою історичної Росії" назвав розпад Радянського Союзу московський патріарх Кирило. Невже патріарх забув, що це була найкривавіша держава в історії людства, що вбила тисячі священиків, мільйони мирян, зруйнувала тисячі церков і звела безбожництво в культ?
Тим часом настоятель севастопольського храму Святителя Филипа Української православної церкви Московського патріархату протоієрей В'ячеслав Костенко нещодавно заявив, що паства повинна шанувати генералісімуса Йосипа Сталіна. Бо той "з відзнакою закінчив духовне училище і навчався в семінарії, так що мав правильне поняття про духовність".

Наука і релігія

Анатолій Свідзинський
Синергетична концепція культури
Луцьк, 2008

Розділ IX. Наука і релігія

Наука є, безперечно, формою людської діяльности. Якою ж саме? Адже, скажімо, полювання, збирання засобів для прохарчування, обробка каменя та металу, виготовлення найпростіших знарядь, образотворче мистецтво, спортивні змагання — це також форми діяльности. Наука відрізняється від всіх них своєю коґнітивною спрямованістю. Втім, можна сказати, що жодна форма людської діяльности не обходиться без якихось інтелектуальних зусиль, без пізнання. Але для науки коґнітивна діяльність є самодостатньою. Що більше, проникаючи в такі сфери діяльности, як виготовлення знарядь праці, виробництво, вона перетворює їх, збагачує новими засобами, дає їм обґрунтування. Це стосується не всіх форм діяльности. Навряд чи наука змістовно прислужилася до розвитку живопису, красного письменства, музики тощо. Хоча сфера мистецтва, поза сумнівом, є також коґнітивною, засоби осягнення світу в цій сфері інші. Наука є лише одною з форм коґнітивної діяльности. Вона не позбавлена емоційности, притаманної мистецтву, але почуття виступають скорше як стимули, вони не присутні в результаті, який має бути безстороннім та об’єктивним. Зазвичай наголошують на розсудливо-логічній основі наукового пізнання, протиставляючи його художній уяві, але уява, а також інтуїція, натхнення, спостережливість, здатність до виявлення подібностей та відмінностей між об’єктами дослідження, здібність до асоціяцій, побудови аналогій — також необхідні передумови наукової творчости. Це означає, що наука як форма коґнітивної діяльности хоч і має спеціяльний інструментарій та притаманну лише їй методологію, не відділена абсолютно непроникною стіною від інших форм духовного життя людей, зокрема від такої специфічної його форми, як філософія.

Блаженний Франц Егерштеттер

Господар з села Санкт Радегунд повідомив односельців, що у випадку призову на фронт воювати відмовиться, але й не ховатиметься як дезертир.У своєму селі Егерштеттер був єдиним, хто у квітні 1938 року голосував на референдумі проти аншлюса Австрії з гітлерівською Німеччиною. Егерштеттер відмовився жертвувати гроші для нацистської партії, відмовився отримувати допомогу на трьох доньок.

1943 року Егерштеттер отримав повістку на військову службу. Він з’явився у військовій комендатурі у призначений час і написав заяву про те, що він, християнин, не може порушити заповідь «не вбий» і стати учасником неправедної війни. Оскільки переконування і погрози не допомогли, Франца на другий день відправили до в’язниці в Лінц.
6 липня 1943 року берлінський військово-польовий суд за «підривання морального духу солдат вермахту» засудив Франца Егерштеттера до страти. Вирок виконано 9 серпня 1943 року в каторжній в'язниці Бранденбург.
26 жовтня 2007 року в Лінці Католицька Церква урочисто проголосила Франца Егерштеттера блаженним.

Репортаж з беатифікації
http://faithjustice.wordpress.com/2007/10/27/beatification-of-franz-jagerstatter/