Школа позитивного досвіду по-китайськи

Юрій КОСТЕНКО: Пекін переходить до інноваційної моделі розвитку суспільства

Микола СІРУК, «День»

Китай в сучасному глобалізованому й достоту складному світі, не на жарт травмованому фінансово-економічною кризою, взяв на себе, без жодного перебільшення буде сказано, місію «школи позитивного досвіду». Ця країна і цей народ довели нам власним прикладом, що в умовах найжорстокішої кризи приріст ВВП може сягнути 9%, а зовнішньоторговельний обсяг — 2,5 трильйона доларів, тобто збільшитись на 21% в порівнянні з минулим роком. Чому Китай, всупереч світовим тенденціям розвитку, міцнішає і багатшає у кризових штормах? Завдяки чому в Піднебесній буде досягнуто «великої єдності» та процвітання нації? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю нового посла України в Китаї, одного зі «зубрів» вітчизняної дипломатії — Юрія КОСТЕНКА.

«...НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ ВИДНО, ЩО «НАРЕЧЕНИМ», ЯКИЙ ОБИРАЄ СОБІ «СУПУТНИЦЮ» ЖИТТЯ, БУДЕ КИТАЙ»

— Юрію Васильовичу, ви обіймали посади послів у Австрійській Республіці, ФРН, Японії, виконували обов’язки першого заступника міністра закордонних справ України, одним словом, маєте величезний дипломатичний досвід. Мабуть, саме ці чинники відіграли головну роль у призначені вас послом до Великого Китаю?

— Спасибі за добрі слова, не берусь коментувати рішення Президента, скажу лише, що вдячний йому за довіру, сподіваюсь, що це призначення буде гармонійним, оскільки я добре знаю Схід і приєднуюсь до всіх прогнозистів із продуктивним поглядом на розвиток цього регіону. Більше того, я абсолютно впевнений, що саме від темпів соціально-економічного розвитку Китаю багато в чому залежить доля післякризового світу як такого.

— Юрію Васильовичу, вам, мабуть, доводилося читати у світовій пресі про різні посткризові сценарії розвитку людства. Серед них є достатньо таких, які вбачають стабілізацію світової системи у створенні кондомініуму — Химерики (від англійських назв Китаю і Америки).

— Не хочу переводити нашу розмову на гіпотетичні рейки, оскільки ця проблема надзвичайно складна і багатовимірна, аби ми могли аналізувати її ѓрунтовно. Скажу одне — на мій погляд, такий шлях не є виключенням, скоріше навпаки. Ось лише кілька цифр...

Уже у 2005 році Китай вийшов на третє місце у світі по зовнішньо-торгівельному обороту (750 млрд. доларів при позитивному сальдо до 100 млрд. доларів). Відтак ріст обороту складає 30% на рік! Це значить, що Китай вже обігнав Японію і, якщо ця динаміка збережеться, то дуже скоро обжене США, тобто стане найбільшим експортером світу.

У 2020 році, як планує керівництво країни, рівень експорту має сягнути п’яти трильйонів, з яких 50% будуть приходитись на високотехнологічну продукцію. Таким чином, навіть неозброєним оком помітно, що «нареченим», який обирає собі «супутницю» життя, буде Китай.

— А чи не здається вам, що у зв’язку з неймовірним «стрибком» Китаю на новий постіндустріальний рівень, багато в наших уявленнях про світ повинно змінитись. Поява цього потужного гравця може призвести до зміни наголосів навіть у таємному й загадковому світі фінансів. Я маю на увазі появу нової світової валюти...

— Ця проблема широко обговорюється на шпальтах світових ЗМІ невипадково. Сума золотовалютних резервів Китаю перевищила 800 млрд. доларів, більше того, високі темпи розвитку країни пов’язані не лише з гігантськими зовнішніми інвестиціями, але і з надзвичайно високими показниками норми накопичення, яка перевищила 40%. Отже, передумови для роздумів на тему нової, можливо регіональної, валюти потроху складаються — це факт. Та чи з’явиться вона ближчим часом, прогнозувати не берусь.

НОВА СТРАТЕГІЧНА ДОКТРИНА ХУ ЦЗІНТАО

— Відомо, що останній XVII з’їзд КПК було одностайно оголошено з’їздом оновлення, хоча вже майже три десятиліття Китай іде шляхом нарощування темпів розвитку та економічної могутності. У чому ж полягає оновлення?

— Це дуже цікаве питання. Давайте проаналізуємо, якими методами, або ж яким «інструментарієм» досягались успіхи Китаю останніх десятиліть. Гадаю, на перше місце можна поставити дешеву робочу силу, яка воістину творила дива. За останні роки, скажімо, у Китаї було побудовано 55 тис. кілометрів експрес-веїв. Сьогодні лише кілька країн світу мають транспортні артерії такого високого рівня. У Китаї прокладено першу в світі гірську залізничну трасу Цинхай — Тибет, частина якої проходить на висоті п’ять тисяч кілометрів над рівнем моря, тому пасажири користуються кисневими масками. У Шанхаї побудовано найвищу у світі телевізійну вежу, споруджується одна з найбільших у світі гребель на Янцзи, довжиною два кілометри і т.п. Усі ці приклади певних галузей надзвичайно затратні в частині робочої сили, і ці унікальні проекти було успішно реалізовано саме завдяки вищезгаданим моментам. Довший час швидкий економічний ріст досягався застарілими засобами, які вже не відповідають сучасним тенденціям і викликам. Головний мінус полягав у надзвичайно уповільненому і технологічному, і, головне, соціальному прогресі. Інакше кажучи, якість життя китайців не змінювалась і була парадоксально низькою в умовах гіпервисоких темпів розвитку.

У чому ж полягає нова стратегічна доктрина Ху Цзінтао? Перш за все це перехід від екстенсивних методів розвитку економіки до інтенсивних, а це значить, що Китай переходить до інноваційної моделі розвитку суспільства. Науці, знанням, технологіям, методологіям і т.п. — відкривається «зелена вулиця». Адже саме концепція наукового розвитку визначена як головний напрямок роботи на найближчу перспективу.

— Яким же чином ці грандіозні плани реалізуються практично?

— Економіка країни вже фінансується виходячи з принципово інших, я б сказав, світоглядних засад і, зрозуміло, інших грошових мас. Так, намагаючись протистояти поширенню негативних явищ в китайській економіці в період кризи, уряд ухвалив рішення щодо виділення до кінця 2010 року 4 трлн. юанів (586 млрд. доларів США або приблизно 7% щорічного ВВП країни) для розширення внутрішнього попиту та стимулювання стабільного зростання національної економіки.

— А що це дасть рядовому китайцю?

— Скромний достаток або невеличке благоденство (сяо кан). Що це значить? Майже те, чому нас вчив Григорій Савович Сковорода — наш український Конфуцій. Це дасть достойну стриманість і в стилі життя, і в його якості, що буде колосальним кроком вперед і до нових життєвих стандартів, і до нових суспільних ідеалів.

«У КИТАЇ БУДЕ ПОБУДОВАНО СУСПІЛЬСТВО НОВОГО ТИПУ...»

— Ви маєте на увазі реалізацію концепції Ху Цзінтао про побудову в Китаї гармонійного суспільства з китайської специфікою? У чому ж вона полягає?

— У Китаї буде побудовано суспільство нового типу, суспільство, яке базується на високих моральних цінностях, на власній історичній традиції, на абсолютно позитивних відносинах між людьми, між людиною і природою. Це типово конфуціанські цінності соціальної гармонії, соціальної справедливості, турботи про народ та його інтереси, гуманне правління чи, скоріше, служіння своєму народові.

— Усе це звучить як прекрасна казка...

— Конфуціанство — це надзвичайно дійове, не раз апробоване в контексті історії Китаю етичне вчення. Характерно, що найбільшого впливу воно набуло в періоди наймогутніших китайських імперій — Танської та Мінської. Саме в той час на брамі палацу одного з імператорів було накреслено слова Конфуція: «Якщо палац правителя сяє розкішшю, а поля цвітуть бур’янами, якщо панство одягнене у золоту парчу, а хлібосховища — порожні, це зветься свавіллям влади. Керуючи людьми і служачи небу, дотримуйся повстримності та справедливості. Це найкоротший шлях до Блага і до Бога». Взагалі, ідеї стриманості були надзвичайно притягальними протягом усієї історії Китаю, і це симптоматично, що сьогодні згадали про Конфуція на найвищому рівні.

— Я чув, що в Суджоу існує Сад скромного чиновника. А як відомо, сади були своєрідними поминальниками. І яким же справедливим треба було бути, щоб на твою честь виростили чудовий сад! Я припускаю, що справді існував такий доброчесний чиновник, але яким чином було впроваджено критерії «повстримності» у життя китайського «політикуму»?

— У Китаї існував спеціальний кодекс законів про розкіш, де було регламентоване все, аж до кількості шовкових китиць на головному уборі дворянина того чи іншого рангу. Ці закони вкупі з іншими прекрасно працювали і створювали необхідні умови для процвітання в цей час науки, культури, освіти, ремесел тощо. Саме в цей час будувався могутній Китай.

ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА ГАРМОНІЯ СУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

— Спасибі за цікавий екскурс, та повернемось в сучасність. Чи визначені терміни реалізації державної програми «оновлення»? Адже, по суті, мова йде про формування нової ідеології, а це набагато складніше, ніж побудувати найсучасніший хмарочос.

— Як ви правильно зазначили, програма формування нової ідеології — це програма довгострокова. Вона розтягнеться на певний період, в ході якого китайське суспільство має досягнути «гармонії суспільних інтересів», і лише потому, як вчив Конфуцій, прийде епоха «Да тун», епоха «великої єдності». Немає сумніву, що оці, саме ідеологічні засади, будуть визначати в майбутньому і внутрішні, і зовнішні дії Китаю.

— Іншими словами, ідеї повинні оволодіти масами...

— Швидше, ідеї повинні відродитись, прокинутись в масах, адже Конфуціанство виникло в VI—V століттях ще до нової ери, й існує, вочевидь, чи не на генетичному рівні. На відміну від нашого соціалізму класової боротьби конфуціанський «соціалізм» згоди, я певен, є притягальним для усіх верств китайського народу, а відтак, «великої єдності», безперечно, буде досягнуто.

СІМ ЗАВДАНЬ З РЕАЛІЗАЦІЇ «СТАБІЛІЗАЦІЙНОГО ПАКЕТА»

— На XVII з’їзді перед китайським народом поставлено завдання вийти на позиції світового лідера. Які конкретно заходи здійснюються сьогодні у Китаї в період небаченої кризи?

— У листопаді минулого року прем’єр Держради КНР Вень Цзябао визначив сім завдань з реалізації так званого «стабілізаційного пакета», які, зокрема, полягають у збільшені капіталовкладень та оптимізації структури інвестицій; розширенні споживчого попиту; збалансованого розвитку ринку нерухомості; збереженні тенденцій стабільного зростання експорту; підвищенні якісних показників діяльності підприємств та їхньої конкурентоспроможності; істотному покращенні роботи фінансового сектору; активному реформуванні ключових соціальних сфер (перехід до нової системи стягнення ПДВ, здійснення реформи охорони здоров’я). А вже за місяць було підготовлено новий блок напрямів державної політики на поточний рік:

— посилення та удосконалення макроекономічного врегулювання (запровадження активної фінансової політики та «помірно м’якої» монетарної політики, суттєве збільшення державних видатків і фінансування пріоритетних галузей та проектів інфраструктурного будівництва);

— закріплення і розвиток позитивних тенденцій в аграрному секторі (забезпечення безперебійних поставок сільськогосподарської продукції, постійне зростання доходів селян та попередження будь-яких загроз продовольчій безпеці країни);

— зміна моделі економічного зростання країни та здійснення стратегічного регулювання структури економіки (йдеться про те, що виконання тактичних завдань зі збереження темпів зростання економіки не може бути підставою для зміни стратегічного курсу розвитку Китаю);

— поглиблення реформ, удосконалення механізмів втілення в життя концепції наукового розвитку;

— вирішення соціальних проблем населення з метою забезпечення соціально-економічної стабільності в країні (зростання рівня зайнятості, розширення доступу до системи соціального забезпечення, підвищення освітнього рівня населення, покращення медичного обслуговування, підвищення безпеки продуктів харчування).

— Хоч бери і втілюй у життя в Україні.

— Справді, ми маємо цілий ряд схожих завдань. І я переконаний, що простір для співробітництва між Україною і Китаєм безмежний.

«М’ЯКА МОГУТЬ», ВІДРОДЖЕННЯ ТА ПРОЦВІТАННЯ КИТАЙСЬКОЇ НАЦІЇ

— Мені надзвичайно імпонують китайські підходи до будь-яких проблем, вони надзвичайно чутливо завжди визначають свої пріоритети. От, скажімо, дороги — кровоносна система кожної країни. Зрозуміло, коли швидкісні магістралі нон-стоп будує ФРН (друга економіка світу). А от коли їх будує Китай, у якого, здавалось, є безліч інших проблем, тут бачиш не тільки колосальний здоровий глузд, а й могутнє перспективне концептуальне мислення. Більше того, це грамотний фен-шуй процвітання, адже для того, щоб іти вперед, конче потрібна дорога. А які пріоритети у Китаю найактуальніші сьогодні?

— Безперечно, розвиток науки. На порядку денному як ніколи гостро стоїть питання китайських інновацій.

— Отже, практика купівлі Китаєм таких гігантів, як IBM та Exxon Mobil (до речі, за 450 млрд. доларів США) відходить у далеке минуле, чи не так?

— Я гадаю, що одне не шкодить іншому. Вочевидь, Китай сьогодні має можливість інвестувати у науково-дослідні та конструкторські роботи значно більше, ніж США, не говорячи про Європу. Більше того, колосальна кількість китайських спеціалістів навчається, проходить стажування, здобуває наукові ступені у США, Великої Британії, ФРН, тощо. Багато китайських студентів ми маємо в Україні. Висококваліфіковані кадри, які володіють не лише сучасними знаннями в галузях управління, високих технологій, інформатики, банківської справи, — являють собою ядро інтелектуально-технократичної еліти, представники якої сьогодні обіймають високі державні посади в країні. Це сприяє і економічному прогресу, і покращенню соціального статусу суспільства, і збереженню соціально-політичної стабільності.

— А чи відбувається відродження культурних і духовних традицій?

— Сьогодні у Китаї керівництво приділяє колосальну увагу розвитку національної культури. Існує навіть термін «м’яка могуть» — так названо культурний рух у партійних документах. Саме з ним керівництво країни пов’язує відродження і процвітання китайської нації. Це абсолютно відповідає духу конфуціанства, оскільки філософ вважав саме культуру основним фундаментом для будівництва могутньої держави. І тут ми ідемо з Китаєм пліч-о-пліч, оскільки, я переконаний, сьогодні в Україні реалізується безпрецедентна за масштабами і глибиною культурницька програма.

— Чи буде реалізована ця стратегія нарощування м’якої сили, як складова компонента державної політики?

— Безперечно, адже вже сьогодні у світі відкрито сотні інститутів Конфуція, при уряді КНР створена спеціальна канцелярія по розповсюдженню китайської мови і т.п. Усе це означає, що Китай веде величезну роботу по формуванню іміджу країни — цивілізованої учасниці всіх глобальних процесів.

Газета «День» №167, субота, 19 вересня 2009