Британський історик Орландо Файджес в одній з програм Бі-Бі-Сі висловив стурбованість, що в Росії відбувається, як він висловився, переписування історії, а найголовніше - відбілювання Йосипа Сталіна.
Згідно з даними, які з'являються зараз, за наказами Сталіна вбили більше людей, ніж Адольф Гітлер, але про це ми не так багато говоримо - сказав він Бі-Бі-Сі.
Бі-Бі-Сі: Досі панівними були думки, частково завдяки Голлівуду, зосереджені на нацистах. Увага зосереджена, наприклад, на Освенцимі, і увага ця стосується переважно долі винищених західноєвропейських євреїв, хоча багато і пережили той табір. Можливо, ця зосередженість витіснила увагу до східноєвропейських євреїв Польщі та колишнього Радянського Союзу, які становили більшу частину єврейських жертв нацистської системи?
Орландо Файджес: Я би погодився, що ми використовуємо подвійні стандарти, коли йдеться про радянський терор, можливо тому, що культурно це від нас далеко. Ми, звичайно ж, знаємо менше про це. Хоча, дійсно, кількість жертв, навіть за скромними підрахунками, набагато більша. Загальне число жертв переслідувань може сягати 20-25 мільйонів, а 5-7 мільйонів безпосередньо загинули в результаті ув’язнення в Гулагу тощо.
Бі-Бі-Сі: Чи тут ідеться, частково принаймні, про неспроможність уявити собі усе те, що відбувалося? Бо окрім Солженіцина, фактично, більше немає великих мистецьких творів чи фільмів, що переповідали би те, що сталося.
Орландо Файджес: Практично жодної кінострічки немає, тобто їх було би важко знайти. Але якщо ви зайдете у кінотеатр, то майже завжди натрапите на кінострічку про Голокост. Є дуже мало літературних мемуарів, які би винесли це на людський рівень для західної аудиторії. Книга Солженіцина "Архіпелаг Гулаг" є дуже важливою, але вона емоційно не захоплює і не привертає до проблеми сталінського терору.
Бі-Бі-Сі: І зловісною ознакою наших часів є те, що дослідники і письменники в Росії, які збирали таку інформацію та свідчення, зараз самі відчувають холодний подих переслідувань, чи не так?
Орландо Файджес: Так, провадиться цілеспрямована кампанія, очолювана, я вважаю, самим Владіміром Путіним, що має на меті висвітлювати для росіян позитивні сторони сталінського періоду і витиснути пам’ять про утиски і переслідування. Саме тому я і вирішив порушити це питання на дебатах у Лондоні. Бо ця кампанія триває вже 3-4 роки, і в західних засобах масової інформації її майже не висвітлюють.
Бі-Бі-Сі: Ця кампанія досить жорстка.
Орландо Файджес: О так, майже бандитська. Намагання цензурувати підручники з історії дуже цілеспрямовані. Йдеться про сталінський період і нацистський період. І саме зараз російський парламент розглядає закон, який заборонятиме критичні погляди на ті періоди. Лише кілька тижнів тому стався арешт одного з істориків за те, що він вивчав справи німецьких військовополонених у Радянському Союзі. Це дуже безжалісна кампанія. В організації Меморіал, з якою я співпрацював під час роботи над своєю книгою (Whisperers - ред.), яка 20 років збирала особисті спогади людей про сталінський терор, розкопки масових могил, тощо … у грудні минулого року влаштували обшук, увесь архів організації забрали.
Бі-Бі-Сі: Уявіть собі, що німецький уряд послав поліцію в єврейський музей і забрав увесь архів з документами про злочини, то міжнародна спільнота протестувала би, чи не так?
Орландо Файджес: Так само як не зрозуміли би розмов про те, що Гітлер будував гарні автошляхи.
Бі-Бі-Сі: Чи не йдеться тут також про те, що людство нездатне тримати у собі таку інформацію і місця у нас є лише на один Голокост і на одні масові убивства.
Орландо Файджес: Я думаю, що це правда. Тут є проблема перевантаження інформацією. Ми настільки заповнені розповідями про Голокост, які я жодним чином не хотів би вилучати, але починаючи з 1991-го року, коли справжні масштаби радянського терору почали поставати перед світом, ми мали міжетнічне насильство в Югославії, Руанду і так багато інших страхіть, що, можливо наша чутливість, зменшилася.
Бі-Бі-Сі: Чи відіграють тут роль проросійські настрої – наприклад, що, як би там не було, але у минулій війні росіяни були на правильній стороні? І, мовляв, тому не треба їх так жорстко критикувати.
Орландо Файджес: Так, але це дуже болісне питання сьогодні. А Радянський Союз був на правильній стороні у війні лише з 1941-го року. До того – з 1939 до 1941-го, а потім знову після 1945-го, Радянський Союз провадив терор у величезних масштабах, що особливо добре пам’ятають у країнах Балтії та у Польщі ще й сьогодні. Але я згоден щодо існування упередженості і залишків лівацьких симпатій з виправданнями про те, що російська революція, мовляв, принаймні починалася з правильними ідеями, а потім зіпсувалася, що для побудови нового суспільного ладу потрібні були жертви… Усе це ще і досі є чинником у наших моральних оцінках.
Бі-Бі-Сі: Чи можна переписувати історію і стримувати інформацію в часи поширення Інтернету? Чи не врятує Інтернет правду?
Орландо Файджес: Можливо, але ФСБ провадить війну і в Інтернеті. ФСБ закриває сторінки з альтернативними джерелами історії, не кажучи вже про сторінки з альтернативними обговореннями і дебатами. В Росії після 1991-го року був лише дуже короткий період процесу правди і замирення. А колективна пам’ять була настільки просякнута старими радянськими міфами про велич Радянського союзу, про велич радянських досягнень під час війни. І це усе зараз повертається з новою силою. Це знову насаджують суспільству. Небезпека зараз у тому, що жертви переслідувань вимруть і заберуть з собою пам'ять про те, що насправді робилося. А тим часом суспільству щодня, і особливо щороку 9-го травня, показують радянських ветеранів війни, і це може залишитися переважаючою версією пам’яті.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар