понеділок, 19 квітня 2010 р.

«Вікно життя»

Максим Баландюх, Українська правда. Життя

Незабаром у Києві відкриється особливий пункт – «Вікно життя», в який матері зможуть анонімно підкинути своїх небажаних новонароджених дітей. Ідея відкриття такого «пункту здачі дітей» може спершу видатися цинічною, проте її ініціатори переконують у необхідності його існування. Він має стати альтернативою смітнику, де часто матері у відчаї залишають немовлят...
Два таких пункти «Вікно життя» уже діють у Львові. Перше «Вікно життя» у Львові відкрилося торік, до Дня матері. Його передісторія справді жахлива - за перші кілька місяців того року на смітниках Львова знайшли тіла трьох покинутих немовлят! У такій ситуації справді свята справа вжити будь-які заходи, аби був хоч найменший шанс врятувати цих дітей.

Сам пункт доволі простий. У перинатальному центрі у боковій нелюдній частині у стіні розмістили скляний утеплений бокс, в якому немовля може комфортно перебувати деякий час. Бокс має двоє дверцят - ззовні та зсередини - і «сигналізацію». Щойно зовнішні дверцята відкриваються, до кімнати чергової медсестри подається відповідний сигнал.

Медики та інші причетні до створення «Вікна життя» знімають зі себе будь-які заслуги і переадресовують їх його меценату - народному депутату від Партії регіонів, потенційному кандидату в мери Львова Петру Писарчуку. За їх словами, саме він був ініціатором такого вікна. Депутат же розповів, що запозичив ідею під час перебування у Польщі.
«Колись ідею «Вікна життя» підтримав найбільший авторитет католицького світу Іван Павло Другий, тож у наших сусідів - поляків - такі притулки віддавна створювали у великих та малих містах, зазвичай, при монастирях», - розповідає Дзвенислава Чайківська, адміністратор шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького, один із організаторів проекту.

«Щороку в усі такі пункти в Польщі підкидають максимум одне-два немовлятка, але це вже великий результат. Ті врятовані життя варті існування цих пунктів», - переконана вона.
Організатори запевнили, що не будуть пробувати виявити особу матері. Тобто біля пункту «Вікно життя» не буде вестися відеоспостереження і не буде чергувати міліція, бо тоді ідея його створення приречена. Навпаки, медики жодним чином не зазіхатимуть на анонімність матері! Але як існування такого пункту узгоджується із нашим законодавством.

Організатори не вдавалися до викладення юридичних нюансів. Сказали лише, що правоохоронці, зважаючи на авторитет нардепа в місті, поставилися із розумінням до цієї справи.
У благодійному фонді Писарчука відмовилися назвати вартість створення одного пункту «Вікна життя». Сказали, що це невелика сума. Сама вартість боксу, сигналізації та їх встановлення потягне навіть не на десятки, а лише на тисячі гривень.
Але значно більші видатки в інформуванні суспільства про існування цього пункту, зокрема, на виготовлення інформаційних бюлетенів та відеороликів. Власне успіх проект матиме тоді, якщо про нього знатиме якнайбільше львів'ян.

Досвід першого року

Пункт «Вікно життя» на вулиці Дж. Вашингтона у Львові існує вже майже рік. Чергові медсестри розповідають, що в перші місяці сигналізація спрацьовувала ледь не щодня. Чимало людей просто заглядали туди з цікавості, дехто навіть підкинув кота. Попри казуси пункт таки врятував одне дитяче життя.
«Коли надворі уже стемніло, у кімнаті чергової медсестри спрацювала сигналізація. Вона швидко підійшла до боксу і побачила там немовля», - розповідає головний лікар Львівського перинатального центру Лариса Янів.

«Хлопчик буквально день-два як народився. Обстеження показали, що він цілком здоровий! Можемо лише здогадуватися, чому мама надумала його позбутися», - зауважила вона.
«Ми дотримуємося своїх обіцянок збереження анонімності і жодним чином не намагалися дізнатися особу матері. Хлопчика перевели у дитячий будинок і вже за 3 місяці його всиновили. Завдяки пункту «Вікно життя» він росте здоровий у повноцінній сім'ї», - додала Лариса Янів.
Але Львів має й сумний досвід. У листопаді, коли «Вікно життя» існувало вже півроку, новонародженого підкинули в центрі міста, під церкву Св. Юра. Дитина була доношеною та здоровою, але помітили її надто пізно - дитя захворіло і померло. Після цього випадку новий пункт «Вікно життя» створили поблизу церкви Юра, у Шпиталі імені А. Шептицького. Туди наразі не підкидали дітей.

Головний лікар перинатального центру Лариса Янів часто спілкується із матерями у кризових ситуаціях. З досвіду розповіла, що «пункт» розрахований насамперед на тих матерів, які народжували своїх дітей таємно. Не слід вважати, що підкидають дітей лише неблагополучні жінки із так званої групи ризику!
До такого страшного вчинку - підкинути свою дитину - може призвести сукупність кількох банальних причин: хлопець не визнає свого батьківства, батьки матері не хочуть знати дочку, яка їх зганьбила, і у матері немає помешкання. В такій ситуації від молодої жінки складно очікувати адекватних вчинків. З попередніх років відомо, що своїх дітей залишали навіть студентки престижних вузів.
Жінки, які народжували дітей у пологовому будинку і відповідно стоять на обліку, не підкидатимуть своїх дітей. За це передбачена кримінальна відповідальність. До того ж вони мають право офіційно відмовитися від дитини. Через місяць після пологів вони підписують повну або тимчасову відмову від материнства. Найчастіше через вроджені вади. Раніше таких відмов було чимало, але в останні роки вони стали рідкістю. Очевидно, на це вплинув і розмір фінансової допомоги на утримання дитини.