Високий і найвищий суде, від рішення
якого немає відклику, немає апеляції! Суде, який буде вирішувати цю справу вже
в першій і останній інстанції. Суде, що маєш рішати про долю цих чотирьох
людей, але суде, рішення якого матиме своє місце у факторах тієї, кров’ю,
болем, нещастям, любов’ю, ненавистю і великими змаганнями наскрізь пересиченої,
країни!
Високий суде! Інакше говориться до лави
присяглих, інакше до фахових суддів. Там можна апелювати до почувань, можна
бути неречевим, натомість до фахового судді промовляється виключно речево,
виключно фактами і доказами. Маю цю недостачу, цю хибу, що не вмію промовляти
до присяглих, але разом із цим маю певність, що в цьому спеціяльному випадку,
може, з деякого боку є щастям те, що промовляємо до фахових суддів, які до того
не є вирвані з коріння з оцієї землі, але є її громадянами і переживають усе
те, що переживає ввесь край. Вони мають ці високі кваліфікації інтелекту й
характеру, які дозволяють їм дивитися і вирішувати об’єктивно, і керуватися
виключно розумом, який чейже не є самою математикою, який є розумінням життя,
тим розумом, який розуміє зміст дійсности. Сказав великий філософ: “Weltgeschichte ist Weltgericht”*. Суд, а зокрема фаховий суд,
має і мусить мати можливість об’єктивно дивитися на речі, які є близькі, які ще
обтікають кров’ю, так, як дивився на це з перспективи сторіч холодно, спокійно
і керуючись розумом, котрий усе бачить і все розуміє, той філософ. Розумом,
який може не все прощати, бо не все вільно судові простити, але який, у всякому
випадку, не піде далі, як наказує припис закону.
Оте глибоке розуміння життя й актуального
моменту і того струму, який у безконечності за нами почався і в безконечність
нас веде і зветься він історією. Це дає мені відвагу, як першому, що має
промовляти в обороні цих хлопців.
Високий суде! Передусім хочу обговорити
одну справу, яка, не зважаючи на свій трагічний хід, має велике значення, яка є
чимось несподіваним і не була охоплена пляном дії цих авторів нападу на пошту в
Городку, як щось, що створив випадок – це смерть коменданта поліційної станиці
Коята. Ця смерть інкримінована моєму клієнтові Біласові. В цій справі прошу
видати уневиннюючий вирок, бо вважаю, що маю повне право з таким апелем до вас
звернутися. Маю право тому, що не тільки не подано жадних доказів вини обвинуваченого,
а навпаки, всі докази, які могли в цій справі обтяжити, підтвердили оборону
Біласа, що він тієї крови не винен, що до бл. п. коменданта він не стріляв.
Єдиним обтяженням у цій справі були зізнання п. Слуґоцкого.
Публікації
