Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Суспільство стає свідком перетворення економічної моделі розвитку світу: капіталізм у своєму класичному розумінні занепадає, разом з чим починаються негативні тенденції в демократичних процесах. Ці глобальні зміни торкнулися багатьох країн і призвели до нещодавніх катаклізмів на світових фінансових ринках. Таку думку під час прочитання лекції на тему «Криза капіталізму та деградація демократії» висловив один із найвідоміших учених і консультантів з питань бізнесу та міжнародних відносин, член Римського Клубу, академік Міжнародної академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки, голова наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту-Київ (МІМ-Київ), почесний консул України в Женеві Богдан Гаврилишин.
Послухати його лекцію в представництві Світового банку в Україні зібралося близько 50 осіб. Серед них були вчені, науковці, представники громадських організацій, студенти та просто не байдужі до глобальних проблем та тенденцій люди.
За словами пана Гаврилишина, можна виділити кілька причин світової кризи капіталізму. Перша з них полягає в тому, що діяльність менеджменту компаній в основному спрямована на короткострокову перспективу. Бізнесова недалекоглядність пояснюється бажанням управлінців за досить короткий термін збільшити вартість акцій підприємства та заробити собі величезні бонуси при оплаті праці. Зменшуються й видатки на науку та інновацію, що також поступово б’є по успішності довгострокового розвитку підприємства.
Капіталізм змінює свої традиційні обриси й через надто значні права акціонерів в управлінні підприємством та несформоване у них відчуття відповідальності за подальшу долю підприємства. Так, акціонери в будь-який час можуть продати свої акції, не думаючи про долю найманих працівників.
Негативна трансформація капіталізму, на думку Гаврилишина, призводить до невпинного збільшення розриву між мінімальною та максимальною зарплатнею. Так, наприклад, у 70—80-х роках ХХ століття у Швейцарії ця різниця становила 1 до 40, сьогодні ж — 1 до 740.
Плюс до цього, додає голова наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту-Київ, — світова економічна система все більше віддаляється від реальної економіки. Гаврилишин пояснює, що додана вартість створюється за рахунок різних фінансових інструментів, а не за рахунок накопичення банками коштів населення та інвестування їх у реальний бізнес.
«Тобто традиційний капіталізм поступово перетворюється на дарвіністичний», — підсумовує Гаврилишин. Існувати в такій формі надто довго він не зможе, переконаний почесний консул України в Женеві.
Деградацію ж демократичних процесів пан Гаврилишин вбачає у цілій низці ознак, які приносять негатив країні та її мешканцям. Зокрема, його турбує, що все частіше до претендентів на високі державні посади виставляються низькі кваліфікаційні вимоги. «У деяких державах до претендентів на посаду президента країни застосовують тільки вимогу з досягнення певного віку та з наявності громадянства. Водночас питання про стан здоров’я, рівень чи якість освіти, наявність управлінського досвіду — відсутні», — говорить Гаврилишин. За його словами, їх замінили гроші, політична реклама, телевізійні дебати тощо. «Тобто багато світових демократій зараз очолили некваліфіковані люди», — додає Гаврилишин.
Наступна ознака деградації — перетворення політиків демократичних країн на популістів. Як результат, пояснює Гаврилишин, йдучи на вибори, політики не мають чіткої програми дії та механізмів її реалізації, а тільки — передвиборні обіцянки.
Ще одна ознака — нерозуміння опозицією свого місця та призначення. На думку академіка Міжнародної академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки, її завдання — контролювати владу, давати конструктивні альтернативні пропозиції вирішення важливих для країни питань, а не просто критикувати.
Гаврилишин переконаний, що всі ці демократичні промахи політики різних рангів повинні усвідомити, поки не пізно, і робити все для того, щоб у кожній країні була політична свобода, економічна ефективність, соціальна справедливість та екологічна мудрість...
У чому ж проявляється криза капіталізму в Україні? У що вона може трансформуватися? Та яким шляхом рухається наша держава, розбудовуючи демократію? Про це пан Гаврилишин розповів у ексклюзивному коментарі «Дню»:
— Криза капіталізму проявляється у великій кількості олігархів, у способі їхнього становлення, у володінні цими кількома людьми мільярдами гривень, тоді як мільйони українців дуже бідні, у величезній різниці між мінімальною та максимальною заробітною платою. Відмінність українських олігархів, наприклад, від американських, полягає в тому, що американські формувалися ще в кінці ХІХ — на початку ХХ століття. Вони будували переважно металургійні комплекси, але за чесно зароблені гроші. А щоб здобути соціальну легітимність, відкривали соціальні фонди й допомагали суспільству. Зараз соціалізація українського великого бізнесу розвинута, але дуже мало. Лише деякі із багатих людей мають свої соціальні фундації. Було б добре, якби цей сигнал «спіймало» більше бізнесменів.
Але мене втішає в Україні те, що заснований мною МІМ-Київ уже випустив 4,5 тис. випускників і на святкуванні 20-річчя закладу вони говорили про дві важливі речі. Перша, що навчання в МІМ-Київ змінило їхній світогляд. І друга, що зараз їх уже достатньо, аби не просто заробляти для себе гроші, а й допомагати суспільству змінюватися і розвиватися в кращому напрямку.
Гадаю, Україна має пережити цей капіталізм. Світло в кінці тунелю існує й на шляху до становлення справжньої демократії. Хоча тунель ще досить довгий. На мій погляд, український шлях демократії раніше проходили країни Південної Америки. І зараз у них ситуація з економікою та демократією налагоджується.
Слухачі лекції залишилися повними вражень... «Мені сподобався оптимізм пана Богдана Гаврилишина щодо світлого майбутнього України, — зазначає «Дню» присутня на лекції громадська активістка компанії «За Україну вільну від тютюнового диму» Ганна ГОПКО. — Також підтримую його світоглядне бачення щодо розвитку кризи капіталізму в світі та в Україні зокрема. Дуже імпонує теза про те, що, коли метою комерційної діяльності виступає лише збільшення надприбутків однієї чи кількох осіб, а не збільшення кількості щасливих людей, то рано чи пізно на такий капіталізм чекає крах.»
На думку Гопко, важливість цієї лекції для нашої країни полягає в тому, що вітчизняні капіталісти, які вже зараз володіють у кілька разів більшими статками, ніж бюджет України, який розрахований на 46 мільйонів українців, повинні зрозуміти: західного сценарію розвитку капіталізму не уникнути. Розвивати й надалі ці «райські» можливості «нагрібати» все більше, не прикладаючи зусиль для покращення життя своїх співвітчизників, — це руйнівний шлях. «Гадаю, що українським капіталістам час усвідомити: шлях особистого збагачення без справедливої оплати праці, справедливих наглядових рад рано чи пізно знищить своїх творців, і криза капіталізму настане і в Україні», — зазначає вона.
Газета "День", №88, середа, 26 травня 2010 р.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар